|
|
Главная » 2011 » Январь » 27 » "У России и НАТО не было и нет никакого общего 'внешнего врага'."нє? а як жеж жидомарсеянє? http://vkontakte.ru/video63125611_144660912?noiphone
16:16 "У России и НАТО не было и нет никакого общего 'внешнего врага'."нє? а як жеж жидомарсеянє? http://vkontakte.ru/video63125611_144660912?noiphone |
| "У России и НАТО не было и нет никакого общего 'внешнего врага'."нє? а як жеж жидомарсеянє? http://vkontakte.ru/video63125611_144660912?noiphone
Новая социальная сеть! Нас уже 230000! :-] Присоединяйся! vtakte*.com (убери звёздочку)
Есть мнение и я с ним абсолютно согласен что отдельный если естьт отдельный язык то значит и отдельный народ. Ибо по другому кроме языка нацыональность определить оч трудно. Так как в Украинцев был другой язык значит они были другим народом. http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=2162800 - Драгоманов и другие. Собрания украинской народной творчести - видно жывой украинский язык.
ну знаешь ли, под жолто-блакитным прапором тоже ходили нацисты и дажк свастику на него лепили, а до этого он был флагом австрийской провинции и т.д. т.е. любой гос символ можно опорочить. Но вот фактически - укрофлаг единственный из славянских не имеющий красный цвет. Ну ещё у босняков, у которых вобще какой-то хай тек. Эта ситуация намного интересней, чем твой йад на флаг России.
__________________________________________________________________ПИСЬМА КУЛИША ПО ПОВОДУ УПРОЩЁННОЙ ОРФОГРАФИИ "КУЛИШОВКИ" И ПОЛЯКОВ.__________________________________________________________________Отвертий лист (до Ом.Партицкого).Високоповажний Добродiю! Не знаючи вi Львовi такоi людини, щоб нею впевнитись, клопотавсь я, кого б то попрохати, щоб напечатали денебудь на видноцi отсе мое писаннячко, та й згадав про Вас, Добродiю, яко спорудника Нiмецько-Руського Словника, що щиро принявсь за се потрiбне дiло i жадае довести його до кiнця. Прочитавши мiй лист, буде Вам розумно, чом я прошу Вашоi ласки виявити правду всьому галицькому мировi. Склалась така причина. Мiсяцiв буде з сiм, показано мiнi лист одного львiвського плекателя, що нiби Ляхи вмислили свiй предкiвський жупан вкрити нашою свиткою та й гукати на всю Вкраiну козацьким покликом, що ось би то сюди, небожята, гориiтесь! Не Вам кажучи, ми поняли вiри, що справдi скоiвсь у-вi Львовi денничок украiнський такий, наче се ми перемiстили туди свiй курiнь писарський, а в тому денничковi, опрiч лядського духу, анi тху нашого не буде. Вже нас давно лякано, о пiдкарпатня молодiж уповае на лядську пiдмогу, не маючи за що рук зачепити. Понявши, кажу, всьому тому вiри, я тодi-ж таки написав до того плекателя, що треба остерегти нерозважну молодiж вiд омани, - нехай не порива очи на пiдступнi грошi, бо, мовляв, сам iз себе ростиме народнiй дух, коли так судилось, а з-боку нiхто його не оживить. Аж тут - на тобi! чутка прийшла така, що й правопись у тому денничковi буде наша, не то що! Бачивши такий пiдступ лядський, послав я до Якова Федоровича Головацького лист, довiдуючись, чи напечатае львiвське "Слово" мiй оклик до громади, як-би прислав я? I прописую всю причину, i завiтую, що коли Ляхи печатати-муть моею правописсю на ознаку нашого розмиру з великою Руссю, коли наша фонетичня правопись виставляти-меть-ся не яко пiдмога народовi до просьвiти, а яко знамено нащоi руськоi рознi, то я, писавши по свойому, по вкраiнськи, печатати-му етимологичньою старосьвiтською ортографиею. Се-б то - ми собi дома живемо, розмавляемо i пiсень спiваемо не однаково, а коли до чого дiйдеть-ся, то половинити себе нiкому не попустимо. Половинила нас лиха доля довго, i всиловувались ми до одностiйности руськоi крiвавим робом, i вже тепер шкода лядського заходу нас розлучати! Такий був нахил мого листу до Пана Головацького. Я добре й не дописав того листу: написав його уривком, як до приятеля, не для печатi. Думка була така, що, як вiдповидь надiйде, що "Слово" вiзьметь-ся печатати мiй оклик, тодi вже ясно й широко виповiщу всю справу. Що-ж робить Пан Головацький? Не одписав проти мого листу нiчого; бувши в Варшавi, вiдбув мене, замiсть братерськоi поради, обiцянкою, що зайде до мене, - та мабуть не мав часу; бачив я його тiлькi серед гучноi громади; коли ж дивлюсь - мiй приятельский, невняснений лист, не спитавшись у мене i не мавши права до того, взяв вiн та й напечатав у "Словi". Та ще як напечатав? Урiзав шмат з початку, урiзав шмат з кiнця, вирвав дещо з середини, приставив свою чи чужу, тiлькi не мою приставку i пiдписав мое имя. Здивовась я, вбачивши такий обертас писарський. Бач, думаю, як вони там правди руськоi доходять! У нас таким робом нiколи не ходили!.. Овва та й годi! Нiчого, бачу, з ними про таке й розмовляти. Тим-то мушу благати Вас, високоповажний мiй Добродiю, напечатайте сю обвiстку, без помилок, де самi знаете. Нехай иншi не важять ся самохiть хатнi листи оглашати, та ще й тi до своеi вподоби перекручувати. Щирий покiрник ВашП.Кулiш.Р.Б., 1867, травня 13, з Варшави.
уважаемые господа, спасибо за группу!самая незаменимая группа для любого русского человека Южной Руси.всегда во всех спорных моментах во ссылаюсь на Вас, и стараюсь направить к Вам на ознакомление весь заблудший украинствующий контингентжелаю дальнейших успехов!
Як дівчата залицяються до парубків из Гійом Левассер де БОПЛАНОПИС УКРАЇНИ,КІЛЬКОХ ПРОВІНЦІЙ КОРОЛІВСТВА ПОЛЬСЬКОГО, ЩО ТЯГНУТЬСЯ ВІД КОРДОНІВ МОСКОВІЇ ДО ГРАНИЦЬ ТРАНСІЛЬВАНІЇ, РАЗОМ З ЇХНІМИ ЗВИЧАЯМИ, СПОСОБОМ ЖИТТЯ І ВЕДЕННЯ ВОЄН,СІРА ДЕ БОПЛАНА. В РУАНІ, У ЖАКА КАЙУЕ, ПРИ КОРОЛІВСЬКОМУ ДВОРІ. |
|
Просмотров: 65 |
Добавил: olevav
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
Статистика
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0
|
